- спопеліти
- —————————————————————————————спопелі́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спопеліти — і/ю, і/єш, док. 1) Перетворитись у попіл, згоріти вщент. •• Спопелі/ти від со/рому дуже засоромитися. 2) перен. Живучи в тяжких умовах, борючись з чим небудь, втратити сили, стати душевно спустошеним. || У боротьбі з чимось, у переживаннях… … Український тлумачний словник
спопелілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
спопеління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
спопелілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до спопеліти. •• Спопелі/лий се/рцем душевно спустошений, байдужий до всього через великі страждання, тяжкі умови життя … Український тлумачний словник
спопеління — я, с. Дія і стан за знач. спопеліти … Український тлумачний словник
згоріти — I = згоряти, згорати (знищитися вогнем), спалитися, спалюватися; прогоріти, прогоря[а]ти, перегоріти, перегоря[а]ти, вигоріти, вигоря[а]ти, спопеліти (до кінця, до останку) Пор. горіти II ▶ див. гаснути I, умерти … Словник синонімів української мови